Харчові токсикоінфекції – гострі захворювання, які виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, що містять патогенні або умовно-патогенні мікроорганізми та їх токсини; характеризуються короткочасним перебігом із симптомами загальної інтоксикації та гострого гастроентериту.
Найчастіше їх зумовлюють ентеротоксичні штами кишкової палички.
Джерелом інфекції найчастіше є люди, які займаються приготуванням їжі, інколи тварини – хворі або здорові бактеріоносії. Збудники харчових токсикоінфекцій дуже поширені в природі, тому джерело інфекції встановити часто не вдається. За деяких обставин ним можуть бути особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, бактерійний ринофарингіт, пневмонію. З тварин джерелом інфекції найчастіше бувають корови, кози і вівці, хворі на гнійний мастит. Харчові продукти забруднюються внаслідок порушення санітарних умов їх приготування і зберігання. Особливо небезпечне обсіменіння продуктів, які не піддаються термічній обробці безпосередньо перед вживанням ( холодець, салат, заливне, сметана тощо). Для харчових токсикоінфекцій характерні раптовість і масовість захворювання серед осіб, які вживали ту саму їжу. Можуть виникати у різні пори року, але частіше літом і восени.
Харчові токсикоінфекції, зумовлені різними збудниками, мають подібну симптоматику.
Інкубаційний період короткий – від 30 хв. до 24 год. Симптоми хвороби виникають раптово і швидко наростають. З являються мерзлякуватість, блювота, переймистий біль у животі, частіше в епігастрії і довкола пупка.
Блювання багаторазове. Випорожнення рідкі або водянисті, до 10 разів на добу, іноді з домішками слизу. У частини хворих стілець без змін. Температура тіла рідко піднімається до високих цифр. Шкіра бліда, інколи з ціанозом, суха. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Пульс частий, артеріальний тиск низький. При багаторазовій блювоті та проносі з”являються симптоми зневоднення: зниження тургору шкіри, зменшення діурезу, корчі в м”язах кінцівок. Тривалість хвороби 1-4 дні, значне поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок.
При стафілококовому токсикозі інкубаційний період, як правило, дуже короткий (до 2-6 годин). Клінічно хвороба проявляється головним болем, нудотою, нестримним блюванням, сильними різями у верхній половині живота, швидким розвитком симптомів зневоднення. Проносу може і не бути. Гарячка рідко буває високою. У важких випадках можуть розвинутись ціаноз, корчі, колапс. Проте вже через добу настає швидке покращення.
При протейній токсикоінфекції провідним є нудота, блювота, рясні рідкі випорожнення з сильним запахом, інколи подібні на м”ясні помиї.
У хворих на клостридіоз спостерігаються різкий біль у животі, симптоми зневоднення у зв” язку з частим блюванням і проносом. Випорожнення
можуть бути із домішками крові. Захворювання перебігає важко з розвитком некротичного ентериту і гемоколіту.
Діагностика харчових токсикоінфекцій базується на даних клінічної картини, епідеміологічного анамнезу і лабораторних досліджень. Вона полегшується при груповому спалаху захворювання після вживання певного харчового продукту. Для бактеріологічного дослідження беруть блювотиння, промивні води, кал, залишки їжі, а у випадку генералізованої інфекції, при підозрі на анаеробний сепсис – також кров, сечу і жовч. Матеріал забирають до початку лікування протимікробними препаратами. При одержанні культури необхідно врахувати, що умовно-патогенні і навіть патогенні бактерії можуть виділятись від практично здорових людей.
Етіологічний діагноз можна підтвердити таким чином:
- Виділення того самого збудника від хворих та із залишків підозрілого продукту.
- Одержання тотожних штамів бактерій у декількох хворих з тих, які споживали ту саму їжу.
- Виділення ідентичних штамів з різних матеріалів (промивних вод, блювотиння, калу) у одного хворого при бактеріальному обсіменінні не менше ніж 1000000/г. Зменшення цього показника в процесі одужання.
- Наявність у виділеної культури ешерихій та стафілококів ентеротоксину.
- Позитивна РА або інші імунологічні реакції з аутоштамами ймовірного збудника, які свідчать про зростання титру антитіл у сироватці крові хворого, в динаміці захворювання.
Необхідно бактеріологічно та серологічно виключити дизентерію і сальмонельоз.
Диференціальний діагноз здійснюється з багатьма інфекційними і не інфекційними хворобами, а саме: холерою, дизентерією, сальмонельозом, гострими менінгітами різної етіології, гострими хірургічними захворюваннями черевної порожнини, абдомінальною формою інфаркту міокарда, у разі припущення гіпертонічного кризу і гострого порушення мозкового кровообігу, з пельвіоперитонітом та ендопериметритом у жінок, з блюванням вагітних ( ранній токсикоз).
Лікування має бути комплексним і переважно негайним в умовах стаціонару.
Профілактика та заходи в осередку. Профілактика передбачає дотримання санітарно-гігієнічних правил на підприємствах харчової промисловості і громадського харчування, зберігання продуктів , які швидко псуються. До роботи з продуктами харчування не допускають осіб, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, пронос. На фермах слід виявляти корів, хворих на мастит, і забороняти використовувати молоко від них для харчування людей. Необхідно забезпечити контроль за забоєм тварин, перевезенням і збереженням м”ясних продуктів. Важливо не допустити забруднення харчових продуктів виділеннями домашніх тварин, гризунів, птахів, мухами.
Необхідно пропагувати знання з харчової санітарії серед населення і навчити санітарно-гігієнічному мінімуму працівників продовольчих магазинів, підприємств громадського харчування і по переробці харчових продуктів.
Диспансеризація не проводиться.
Завідувач дезінфекційного відділення Бойчук І.І.